Орфографічний словник української мови

розузорити

розузо́рити

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розузорити — -рю, -риш, док., перех., розм. Прикрасити узорами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розузорити — див. декорувати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. розузорити — РОЗУЗО́РИТИ див. розузо́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розузорити — РОЗУЗО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Прикрасити узорами. *Образно. — Хто ж це тебе так розузорив, як бог черепаху? (Вишня, І, 1956, 358).  Словник української мови в 11 томах