розхворюватися
РОЗХВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко. РОЗХВОРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм.
Захворювати, ставати хворим.
Остап знемігся і зовсім розхворівся; його палила гарячка (М. Коцюбинський);
Вона [Настуся] зомліла з жалю і потім розхворілася так, що отець Кирило не міг собі дати ради (М. Грушевський);
За цих кілька днів марного очікування в брудному закутку товарної станції жінка ще дужче розхворілась (М. Стельмах);
І ступив він [князь Олег] ногою на череп [коня] і, з'явившись із черепа, змія вкусила його в ногу, з того він розхворівся і помер (з переказу).
Словник української мови (СУМ-20)