розхвилюватися

РОЗХВИЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док.

1. Відчути сильне хвилювання, великий неспокій.

Хоч як умів дядя Михайло приховувати свої переживання, але тут таки не витримав – розхвилювався (Л. Смілянський);

Уляна розхвилювалася, і її веселі, підведені вгору уста зобиджено затремтіли (М. Стельмах);

– Я знаю, я вже бував колись давно у Києві, – розхвилювався Тарас, пригадуючи всю ту красу (Василь Шевчук).

2. Стати бурхливим, розбурхатися (про річку, море і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. розхвилюватися — розхвилюва́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розхвилюватися — див. хвилюватися  Словник синонімів Вусика
3. розхвилюватися — -ююся, -юєшся, док. Відчути сильне хвилювання, великий неспокій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розхвилюватися — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
5. розхвилюватися — РОЗХВИЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док. 1. Відчути сильне хвилювання, великий неспокій. Хоч як умів дядя Михайло приховувати свої переживання, але тут таки не витримав — розхвилювався (Сміл.  Словник української мови в 11 томах