розхвилювати
РОЗХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого.
Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, великий неспокій.
Не втрималась вона і розхвилювала Лукію, розповіла їй усе про матір (О. Донченко);
Шевченка зворушила й розхвилювала така тепла зустріч і те, що вперше після нестерпно важкої подорожі і огидного каземату він нарешті знов опинився в затишній кімнаті, серед земляків (З. Тулуб);
[Цвіркун (до Лесі):] Тут у нас, у Ніжині, об'явився граф – молодий, вродливий, що розхвилював усіх ніжинських панянок (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)