Орфографічний словник української мови

розхвилювати

розхвилюва́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розхвилювати — -юю, -юєш, док., перех. Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, великий неспокій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розхвилювати — РОЗХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого. Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, великий неспокій. Не втрималась вона і розхвилювала Лукію, розповіла їй усе про матір (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. розхвилювати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. розхвилювати — РОЗХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, великий неспокій. Не втрималась вона і розхвилювала Лукію, розповіла їй усе про матір (Донч.  Словник української мови в 11 томах