Орфографічний словник української мови

розхвильований

розхвильо́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розхвильований — див. схвильований  Словник синонімів Вусика
  2. розхвильований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розхвилювати і розхвилюватися. 2》 у знач. прикм. Який розхвилювався, став неспокійним. 3》 у знач. прикм. Який став бурхливим, розбурханим (про річку, море і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхвильований — РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розхвилюва́ти і розхвилюва́тися. Співали [пташки] .. весні, співали розхвильованій до сліз Вутаньці (О. Гончар); З берегів Дойрана, дуже в той день розхвильованого, бачили ми гори і навіть селища Греції (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. розхвильований — ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил.  Словник синонімів української мови
  5. розхвильований — РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розхвилюва́ти і розхвилюва́тися. Співали [пташки].. весні, співали розхвильованій до сліз Вутаньці (Гончар, II, 1959, 196); З берегів Дойрана, дуже в той день розхвильованого...  Словник української мови в 11 томах