розхитаність
РОЗХИ́ТАНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. розхи́таний 2–4.
У ходовій частині автомобіля найчастіше трапляються такі несправності: зламаність, погнутість рами і розхитаність заклепок (з навч. літ.);
Приблизність, нечіткість змісту [вірша] цілком відповідає розхитаності форми (з наук.-попул. літ.);
Розхитаність нервової системи.
Словник української мови (СУМ-20)