розхитаність
РОЗХИ́ТАНІСТЬ, ності, ж. Стан. за знач. розхи́таний 2 — 4.
У ходовій частині автомобіля найчастіше зустрічаються такі несправності: поломка, погнутість рами і розхитаність заклепок (Підручник шофера.., 1960, 236);
Щоб розбудити пролетарські маси, об’єднати їх, організувати, повести в похід проти виробничої розхитаності, треба насамперед, щоб комуністи і комсомольці були зразковими робітниками на виробництві (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 477);
Розхитаність нервової системи.
Словник української мови (СУМ-11)