розхлебтувати
РОЗХЛЕ́БТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХЛЕБТА́ТИ, хлебчу́, хле́бчеш, док., що, розм.
1. Гуртом з'їдати або випивати щось рідке.
Розхлебтати кисіль.
2. перен. Розплутувати, уладнувати яку-небудь заплутану, перев. неприємну справу.
[Сенька:] Ну, Семене, викручуйся. Заварив кашу, як-то ти її розхлебчеш?.. (М. Кропивницький);
– Ви мене до своїх художеств не туліть, самі заварюєте, – самі й розхлебтуйте, – відгородився він від усіх можливих неприємностей (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови (СУМ-20)