розхлюпаний

РОЗХЛЮ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розхлю́пати.

Він ще постояв трохи, .. поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Збуджена пережитим, сповнена хвилюючим, не розхлюпаним почуттям, Лариса писала: “Школо рідна моя!.. Ти для мене все...” (І. Цюпа);

// у знач. прикм.

Розхлюпана вода.

Значення в інших словниках

1. розхлюпаний — розхлю́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розхлюпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розхлюпати. || розхлюпано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхлюпаний — Розхлю́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розхлюпаний — РОЗХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розхлю́пати. Він ще постояв трохи,.. поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (Н.-Лев., VI, 1966, 307); *Образно.  Словник української мови в 11 томах