Великий тлумачний словник сучасної мови

розхлюпаний

розхлю́паний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розхлюпати.

|| розхлюпано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розхлюпаний — розхлю́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розхлюпаний — РОЗХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розхлю́пати. Він ще постояв трохи, .. поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (І. Нечуй-Левицький); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. розхлюпаний — Розхлю́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розхлюпаний — РОЗХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розхлю́пати. Він ще постояв трохи,.. поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (Н.-Лев., VI, 1966, 307); *Образно.  Словник української мови в 11 томах