розхлюпаний
розхлю́паний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розхлюпати.
|| розхлюпано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розхлюпаний — розхлю́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розхлюпаний — РОЗХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розхлю́пати. Він ще постояв трохи, .. поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- розхлюпаний — Розхлю́паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розхлюпаний — РОЗХЛЮ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розхлю́пати. Він ще постояв трохи,.. поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (Н.-Лев., VI, 1966, 307); *Образно. Словник української мови в 11 томах