розхлюпувати

РОЗХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, док., що.

Хлюпаючи, розливати, розбризкувати що-небудь.

З рипінням в'їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (З. Тулуб);

Бензин спалахнув. Тоді матрос почав розхлюпувати палаючу рідину навколо себе (Д. Ткач);

Машина мчить, гурчить камінною дорогою, розхлюпує весняні калюжі (К. Гордієнко);

Зінька скрикувала від холодних краплин, сміялась: – .. Не смій більше! Всю воду розхлюпав, нічим буде квіти домити (А. Шиян);

* Образно. За всю службу у флоті він жодного разу не признавався Павлові в тому, як гаряче любить свою Галю .. Не хотів розхлюпувати усього гарячого й святого, що носив у своєму серці (В. Кучер);

Мчить теля від зляканої квочки, Де трава розхлюпала курчат (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. розхлюпувати — розхлю́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розхлюпувати — Вихлюпувати, РОЗПЛІСКУВАТИ, випліскувати, розбризкувати.  Словник синонімів Караванського
3. розхлюпувати — -ую, -уєш, недок., розхлюпати, -аю, -аєш, док., перех. Хлюпаючи, розливати, розбризкувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розхлюпувати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я.  Словник синонімів української мови
5. розхлюпувати — Розхлю́пувати, -пую, -пуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розхлюпувати — РОЗХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. Хлюпаючи, розливати, розбризкувати що-небудь. З рипінням в’їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (Тулуб, В степу.., 1964, 305); Бензин спалахнув.  Словник української мови в 11 томах