розхлюпуватися
РОЗХЛЮ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ, ається, док.
1. Хлюпаючись, розливатися, розбризкуватися.
Він простягав Павлові повну гранчасту чарку, й вона тремтіла в його руці, аж на скатертину розхлюпувалась каламутна рідина (В. Кучер);
Дружина подала вечерю на стіл, але борщ виявився холодним, і Сиволап спалахнув, як сірник .. Він одіпхнув миску так, що борщ розхлюпався (Д. Ткач);
* Образно. Навколо неясно розхлюпується вечірній гомін села (М. Стельмах).
2. тільки док., розм. Невтримно плакати, схлипуючи; розплакатися.
– Тю ти, старий шкарбан, – вилаяв себе Морозов. – Розхлюпався, як хлопчисько (Яків Баш).
3. тільки недок. Пас. до розхлю́пувати.
Словник української мови (СУМ-20)