розхлюпуватися
РОЗХЛЮ́ПУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ, ається, док.
1. Хлюпаючись, розливатися, розбризкуватися.
Він простягав Павлові повну гранчасту чарку, й вона тремтіла в його руці, аж на скатертину розхлюпувалась каламутна рідина (Кучер, Прощай.., 1957, 77);
Дружина подала вечерю на стіл, але борщ виявився холодним, і Сиволап спалахнув, як сірник.. Він одіпхнув миску так, що борщ розхлюпався (Ткач, Плем’я.., 1961, 84);
*Образно. Навколо неясно розхлюпується вечірній гомін села (Стельмах, І, 1962, 124).
2. тільки док., розм. Почати невтримно плакати, схлипуючи; розплакатися.
— Тю ти, старий шкарбан,— вилаяв себе Морозов.— Розхлюпався, як хлопчисько (Баш, На.. дорозі, 1967, 241).
3. тільки недок. Пас. до розхлю́пувати.
Словник української мови (СУМ-11)