розхокати

РОЗХО́КАТИ, аю, аєш, док., розм.

Розбити, розтрощити.

А це ти глечичок розхокала та й мовчиш? (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. розхокати — розхо́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розхокати — див. трощити  Словник синонімів Вусика