розхрабритися
РОЗХРАБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм.
Набратися хоробрості, сміливості; насмілитися.
Розприндився і розхрабрився [Турн] І на Троянців полетів (І. Котляревський);
Сева не вгамовувався. Він навіть розхрабрився до того, що схопився лівою рукою за Василів піджак (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)