розхрабритися
РОЗХРАБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм. Набратися хоробрості, сміливості; насмілитися.
Розприндився і розхрабрився [Тури] І на Троянців полетів (Котл., І, 1952, 284);
Сева не вгамовувався. Він навіть розхрабрився до того, що схопився лівою рукою за Василів піджак (Хижняк, Невгамовна, 1961, 168).
Словник української мови (СУМ-11)