розхрестя

РОЗХРЕ́СТЯ, я, с., розм. Те саме, що перехре́стя 1.

На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (Бабляк, Жванчик, 1967, 18).

Значення в інших словниках

1. розхрестя — розхре́стя іменник середнього роду перехрестя розм.  Орфографічний словник української мови
2. розхрестя — -я, с., розм. Те саме, що перехрестя 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхрестя — РОЗХРЕ́СТЯ, я, с., розм. Те саме, що перехре́стя 1. На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах
4. розхрестя — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев.  Словник синонімів української мови