розхідник

РОЗХІ́ДНИК, у, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині.

По стінах віночки з розхіднику, з волошок, з барвінку (Леся Українка);

Добре потовчені і перетворені в тістоподібну масу листки розхіднику прикладають на нариви (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розхідник — розхі́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розхідник — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина зі сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині як антисептичний, тонізуючий, відхаркувальний, діутеричний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхідник — РОЗХІ́ДНИК, у, ч. (Glehoma L.). Багаторічна трав’яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині. По стінах віночки з розхіднику, з волошок, з барвінку (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах