розхідник
РОЗХІ́ДНИК, у, ч.
Багаторічна трав'яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині.
По стінах віночки з розхіднику, з волошок, з барвінку (Леся Українка);
Добре потовчені і перетворені в тістоподібну масу листки розхіднику прикладають на нариви (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розхідник — розхі́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розхідник — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина зі сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині як антисептичний, тонізуючий, відхаркувальний, діутеричний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розхідник — РОЗХІ́ДНИК, у, ч. (Glehoma L.). Багаторічна трав’яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині. По стінах віночки з розхіднику, з волошок, з барвінку (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах