1. Словник української мови в 11 томах

розхідник

РОЗХІ́ДНИК, у, ч. (Glehoma L.). Багаторічна трав’яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині.

По стінах віночки з розхіднику, з волошок, з барвінку (Л. Укр., III, 1952, 717);

Добре потовчені і перетворені в тістоподібну масу листки розхіднику прикладають на нариви (Лікар. рослини.., 1958, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхідник — розхі́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розхідник — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина зі сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині як антисептичний, тонізуючий, відхаркувальний, діутеричний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхідник — РОЗХІ́ДНИК, у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині. Словник української мови у 20 томах