розцвітання
РОЗЦВІТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розцвіта́ти.
В полі, в полі розцвітання – наче килим хто прослав... (П. Тичина);
* Образно. Я бачу світ пишний і неба сіяння. Лагідний вітрець і весни розцвітання (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)