розцвіт

РО́ЗЦВІТ, у, ч., рідко.

Те саме, що ро́зквіт.

І щастя-мрія теж полине з нами, – Зів'ялий квіт колишнього розцвіту (І. Манжура);

У Галі настала пора свого розцвіту, дівування (Панас Мирний);

Він чимало наслухався про громадські порядки, .. про добробут і розцвіт [людей] (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. розцвіт — ро́зцвіт іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розцвіт — -у, ч., рідко. Те саме, що розквіт. У розцвіті років.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розцвіт — Розквіт  Словник чужослів Павло Штепа
4. розцвіт — Ро́зцвіт, -ту, в -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розцвіт — РО́ЗЦВІ́Т, у, ч., рідко. Те саме, що ро́зквіт. І щастя-мрія теж полине з нами,— Зів’ялий квіт колишнього розцвіту (Манж., Тв., 1955, 140); У Галі настала пора свого розцвіту, дівування (Мирний, IV, 1955, 119)...  Словник української мови в 11 томах
6. розцвіт — Ро́зцвіт, -ту м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.  Словник української мови Грінченка