розчавлений

РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розчави́ти.

Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися .. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Ірина Вільде);

Розчавлений цілковитою катастрофою моєї сім'ї, .. арештом Шубертівни, трясся я на возі зі своїми однайтками (Р. Іваничук);

Корчилася у них [охоронців] під ногами [людина], звивалась розчавленим черв'яком (А. Дімаров);

// у знач. прикм.

Гармати котяться по м'якій лісовій траві; на шинах блищать розчавлені дикі полуниці (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. розчавлений — розча́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розчавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчавити. || розчавлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розчавлений — Розча́влений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розчавлений — РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчави́ти. Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися.. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах