розчавлений
РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розчави́ти.
Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися .. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Ірина Вільде);
Розчавлений цілковитою катастрофою моєї сім'ї, .. арештом Шубертівни, трясся я на возі зі своїми однайтками (Р. Іваничук);
Корчилася у них [охоронців] під ногами [людина], звивалась розчавленим черв'яком (А. Дімаров);
// у знач. прикм.
Гармати котяться по м'якій лісовій траві; на шинах блищать розчавлені дикі полуниці (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчавлений — розча́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розчавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчавити. || розчавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчавлений — Розча́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розчавлений — РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчави́ти. Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися.. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах