розчавлений
розча́влений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розчавити.
|| розчавлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчавлений — розча́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розчавлений — РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчави́ти. Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися .. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Ірина Вільде); Розчавлений цілковитою катастрофою моєї сім'ї, .. Словник української мови у 20 томах
- розчавлений — Розча́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розчавлений — РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчави́ти. Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися.. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах