розчавлений

розча́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розчавити.

|| розчавлено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчавлений — розча́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розчавлений — РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчави́ти. Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися .. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Ірина Вільде); Розчавлений цілковитою катастрофою моєї сім'ї, .. Словник української мови у 20 томах
  3. розчавлений — Розча́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розчавлений — РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчави́ти. Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися.. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах