1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розчавлювати

розча́влювати

-юю, -юєш, недок., розчавити, -чавлю, -чавиш; мн. розчавлять; док., перех.

1》 Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти.

2》 Давлячи, стискаючи, заподіювати смерть.

|| перен. Пригнічувати морально. Завдавати кому-небудь поразки, знищувати в бою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчавлювати — розча́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчавлювати — див. давити Словник синонімів Вусика
  3. розчавлювати — РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. розча́влять; док., кого, що. 1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. Металеві інструменти розтоплювали [цехові] на вогні, гнули, розчавлювали й нищили (З. Словник української мови у 20 томах
  4. розчавлювати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. розчавлювати — РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. розча́влять; док., перех. 1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м’яти. Словник української мови в 11 томах