1. Орфографічний словник української мови

розчавлювати

розча́влювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчавлювати — див. давити Словник синонімів Вусика
  2. розчавлювати — -юю, -юєш, недок., розчавити, -чавлю, -чавиш; мн. розчавлять; док., перех. 1》 Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. 2》 Давлячи, стискаючи, заподіювати смерть. || перен. Пригнічувати морально. Завдавати кому-небудь поразки, знищувати в бою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчавлювати — РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. розча́влять; док., кого, що. 1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. Металеві інструменти розтоплювали [цехові] на вогні, гнули, розчавлювали й нищили (З. Словник української мови у 20 томах
  4. розчавлювати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. розчавлювати — РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. розча́влять; док., перех. 1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м’яти. Словник української мови в 11 томах