1. Словник української мови в 11 томах

розчавлений

РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчави́ти.

Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися.. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Вільде, Сестри.., 1958, 517);

П’єса присвячена темі «маленької людини», розчавленої капіталістичним ладом (Рад. літ-во, 2, 1957, 53);

// У знач. прикм.

Гармати котяться по м’якій лісовій траві; на шинах блищать розчавлені дикі полуниці (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 533).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчавлений — розча́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розчавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчавити. || розчавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчавлений — РОЗЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчави́ти. Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що розліталися .. лише тоді, коли їм загрожувало бути розчавленими чоботом (Ірина Вільде); Розчавлений цілковитою катастрофою моєї сім'ї, .. Словник української мови у 20 томах
  4. розчавлений — Розча́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)