розчавчити
РОЗЧАВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм.
Розчавити.
Така маленька комашинка, а як вона ловко, безстрашно обдурювала величезні шматки льоду, що з тріском лізли на неї, немов збиралися розчавчити нахабне живе створіння (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)