розчавчити
РОЗЧАВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм.
Розчавити.
Така маленька комашинка, а як вона ловко, безстрашно обдурювала величезні шматки льоду, що з тріском лізли на неї, немов збиралися розчавчити нахабне живе створіння (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчавчити — Розчавчи́ти, -чу́, -чиш гл. = розчавити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка