1. Словник української мови Грінченка

розчавчити

Розчавчи́ти, -чу́, -чиш

гл. = розчавити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчавчити — РОЗЧАВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Розчавити. Така маленька комашинка, а як вона ловко, безстрашно обдурювала величезні шматки льоду, що з тріском лізли на неї, немов збиралися розчавчити нахабне живе створіння (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах