розчавлюватися

РОЗЧА́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЧАВИ́ТИСЯ, ча́виться, розча́вляться, док.

1. Роздавлюватися, м'ятися.

Іван .. простяг руку, і сотник раптом відчув, що його долоня ось-ось розчавиться. Але стримався і так само спокійно й лагідно промовив: – То, може, запросиш у господу? (Валерій Шевчук).

2. Пас. до розча́влювати, розчави́ти.

Мацько дослухувався його, сидячи за столиком навпроти Пилипа Дратви, і проймався жалем: чи недаремно стільки коштів і труду вклав, аби жити у цьому місті, де людські душі розчавлюються мурами (Р. Іваничук).