розчепірюватися
РОЗЧЕПІ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЧЕПІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.
1. Розставлятися, розсуватися в сторони (іноді незграбно, криво).
Пальці розчепірюються, і олівець падає на постіль (Ірина Вільде);
Виріс кріт. В нього вже Не лапки – лапи Розчепірились, Мов краби (М. Стельмах);
В руки зайшли зашпори, пальці розчепірились (С. Черкасенко).
2. Розставляючи, розсуваючи в сторони частини тіла, незграбно розпростиратися на чому-небудь.
Нікому похвалитись мені, бо не будеш щось казати он тій булькатій жабці, що розчепірилась на воді (М. Стельмах);
У плаванні [окуня] велику роль відіграють плавці. .. Розчепірюючись [плавцеві] промені розтягують шкірну перетинку, і поверхня плавця збільшується (з навч. літ.);
// Сидіти, стояти, розставивши (іноді незграбно, криво) руки, ноги.
Приходжу .. і застаю таку картину: посеред хати стоїть Казимир.., розчепірився, як на ходулях (Ірина Вільде).
3. тільки недок. Пас. до розчепі́рювати.
Словник української мови (СУМ-20)