розчинати
РОЗЧИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧА́ТИ, розічну́, розічне́ш, док., що, діал.
Починати.
Ні, краще замовкнути, краще серцем переболіти їй, як розчинати колотнечу з дітьми! (Г. Косинка);
– Лишень що розчала [попадя] вечерю (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)