розчленовувати
РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідше РОЗЧЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.
Розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини.
Глибокі поперечні долини розчленовують Кримські гори на окремі частини (з наук. літ.);
М'ясні страви, які можна без труднощів розчленувати виделкою, різати ножем не прийнято (з газ.);
Столяров і Овчарук вирішили йти не лівим, а правим берегом заплави Інгульця – щоб ударити по залізниці Херсон – Миколаїв і розчленити оборону противника (Ю. Смолич);
// перен. Розбивати на основні складові елементи.
Точність і бажання розчленувати на компоненти кожне явище, щоб глибше зрозуміти його суть, хіба вже така прикра вада у характері людини? (Н. Рибак);
Щоб скоротити затрати часу на складання виробів, доцільно складальні роботи розчленити на окремі операції (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)