розшикуватися
РОЗШИКУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, док., розм.
Виявляти шик у чомусь, жити з шиком; шикувати (див. шикува́ти¹).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗШИКУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, док., розм.
Виявляти шик у чомусь, жити з шиком; шикувати (див. шикува́ти¹).
Словник української мови (СУМ-20)