розшивка
РОЗШИ́ВКА, и, ж.
1. рідко. Дія за знач. розши́ти, розшива́ти.
Ні для кого не секрет, що промислові об'єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (з газ.).
2. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка.
В залі гасне світло. Завіса блищить пишним золотом розшивки, її освітлюють прожектори з бокових лож і рампа (Ю. Яновський);
На Поділлі розшивкою змережують жіночі сорочки на 15 –20 см від низу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)