1. Словник української мови у 20 томах

розшивка

РОЗШИ́ВКА, и, ж.

1. рідко. Дія за знач. розши́ти, розшива́ти.

Ні для кого не секрет, що промислові об'єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (з газ.).

2. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка.

В залі гасне світло. Завіса блищить пишним золотом розшивки, її освітлюють прожектори з бокових лож і рампа (Ю. Яновський);

На Поділлі розшивкою змережують жіночі сорочки на 15 –20 см від низу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшивка — розши́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розшивка — -и, ж. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшивка — ВИ́ШИВКА (вишитий на чому-небудь візерунок), РОЗШИ́ВКА, ШИТВО́, ГАПТ, ГАПТУВА́ННЯ, ВИШИВА́ННЯ рідше, ГАФТ зах., ШИ́ТКИ заст., ШИ́ТІНКИ заст., МЕРЕ́ЖКА (ажурний візерунок). Українська вишивка.. Словник синонімів української мови
  4. розшивка — РОЗШИ́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. розши́ти, розшива́ти. Ні для кого не секрет, що промислові об’єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (Веч. Київ, 29.III 1967, 3). Словник української мови в 11 томах