розшивка
розши́вка
-и, ж.
Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшивка — розши́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розшивка — РОЗШИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. розши́ти, розшива́ти. Ні для кого не секрет, що промислові об'єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (з газ.). 2. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка. Словник української мови у 20 томах
- розшивка — ВИ́ШИВКА (вишитий на чому-небудь візерунок), РОЗШИ́ВКА, ШИТВО́, ГАПТ, ГАПТУВА́ННЯ, ВИШИВА́ННЯ рідше, ГАФТ зах., ШИ́ТКИ заст., ШИ́ТІНКИ заст., МЕРЕ́ЖКА (ажурний візерунок). Українська вишивка.. Словник синонімів української мови
- розшивка — РОЗШИ́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. розши́ти, розшива́ти. Ні для кого не секрет, що промислові об’єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (Веч. Київ, 29.III 1967, 3). Словник української мови в 11 томах