розшивка
РОЗШИ́ВКА, и, ж.
1. Дія за знач. розши́ти, розшива́ти.
Ні для кого не секрет, що промислові об’єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (Веч. Київ, 29.III 1967, 3).
◊ Розши́вка вузько́го мі́сця — усунення, ліквідація неполадок, труднощів в якій-небудь справі.
Кіндрат Дем’янович бігав по штреках, забоях разом з інженером, стягав людей на розшивку вузького місця (Ю. Янов., Мир, 1956, 261).
2. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка.
В залі гасне світло. Завіса блищить пишним золотом розшивки, її освітлюють прожектори з бокових лож і рампа (Ю. Янов., II, 1958, 19);
На Поділлі розшивкою змережують жіночі сорочки на 15 — 20 см від низу (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшивка — розши́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розшивка — -и, ж. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розшивка — РОЗШИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. розши́ти, розшива́ти. Ні для кого не секрет, що промислові об'єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (з газ.). 2. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка. Словник української мови у 20 томах
- розшивка — ВИ́ШИВКА (вишитий на чому-небудь візерунок), РОЗШИ́ВКА, ШИТВО́, ГАПТ, ГАПТУВА́ННЯ, ВИШИВА́ННЯ рідше, ГАФТ зах., ШИ́ТКИ заст., ШИ́ТІНКИ заст., МЕРЕ́ЖКА (ажурний візерунок). Українська вишивка.. Словник синонімів української мови