розширювати
РОЗШИ́РЮВАТИ, юю, юєш і РОЗШИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗШИ́РИТИ, рю, риш, док., що.
1. Робити ширшим, більшим за площею, далі відсуваючи межі чого-небудь.
Селище буде повністю знесене і на його місці виростуть нові квартали, що розширюватимуть територію міста (Д. Ткач);
// Збільшувати розміри чого-небудь.
Теплові промені, діючи на нервові волокна дрібних кровоносних судин, розширюють їх і поліпшують живлення шкіри, полегшують роботу серця (з наук.-попул. літ.);
Кофеїн пришвидшує мислення, .. розширює мозкові судини (з наук.-попул. літ.);
Тоня розширяла жваві ніздрі, шелестіла віями й бавилась руками у траві (М. Хвильовий);
– А хто ж... хто ви самі будете? – розширила свої взагалі великі темно-сині очі молода жінка. – Гордій Ясен. Пам'ятаєте? (Є. Кротевич);
// Збільшувати вияв чого-небудь (перев. про почуття).
Мені та пісня [соловейка] серце пригнітає, Мені та пісня душу розширяє (П. Куліш).
2. Сприяти зростанню чого-небудь кількісно, в обсязі і т. ін., робити повнішим, різнобічнішим.
Безпосереднє ознайомлення Лесі Українки під час її поїздок за кордон з життям трудящих мас інших країн розширювало (з навч. літ.);
Я був студентом, Бажав науки і знання І кождим [кожним] дорожив моментом, Щоб здобувати їх, щодня Їх .. пильно розширяти (І. Франко);
Шевченко дав орлині крила українському слову. Він незмірно розширив діапазон нашої літературної мови (з наук.-попул. літ.);
Дослідження річних кілець сосен в Бузулуцькому борі .. значно розширило відомості про опади в цьому районі (з наук.-попул. літ.).
3. Розповсюджувати, поширювати, посилювати дію чого-небудь.
Бояри не могли так швидко розширювати своєї власті [влади], як їм сього бажалося (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)