розширювати
РОЗШИ́РЮВАТИ, юю, юєш і РОЗШИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗШИ́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Робити ширшим, більшим за площею, далі відсуваючи межі чого-небудь.
Селище буде повністю знесене і на його місці виростуть нові квартали, що розширюватимуть територію міста (Ткач, Арена, 1960, 29);
// Збільшувати розміри чого-небудь.
Теплові промені, діючи на нервові волокна дрібних кровоносних судин, розширюють їх і поліпшують живлення шкіри, полегшують роботу серця (Наука.., 7, 1956, 17);
— А хто ж… хто ви самі будете? — розширила свої взагалі великі темно-сині очі молода жінка. — Гордій Ясен. Пам’ятаєте? (Крот., Сини.., 1948, 12).
2. Сприяти зростанню чого-небудь кількісно, в обсязі і т. ін., робити повнішим, різнобічнішим.
Безпосереднє ознайомлення Лесі Українки під час її поїздок за кордон з життям трудящих мас інших країн розширювало її досвід, поглиблювало ненависть до капіталістичного світу (Іст. укр. літ., І, 1954, 632);
Я був студентом, Бажав науки і знання І кождим дорожив моментом, Щоб здобувати їх, щодня Їх.. пильно розширяти (Фр., XIII, 1954, 410);
Дослідження річних кілець сосен в Бузулуцькому борі.. значно розширило відомості про опади в цьому районі (Наука.., 12, 1956, 21).
3. Розповсюджувати, поширювати, посилювати дію чого-небудь.
Бояри не могли так швидко розширювати своєї власті, як їм сього бажалося (Фр., VI, 1951, 40);
В результаті перемоги соціалізму в СРСР, зміцнення єдності радянського суспільства Комуністична партія, що виникла як партія робітничого класу, стала партією всього народу, розширила свій спрямовуючий вплив на всі сторони суспільного життя (Резол. XXII з.., 1961, 21).
Словник української мови (СУМ-11)