розшифровувати
РОЗШИФРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗШИФРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Розбирати, читати написане, передане шифром.
Вдома, розшифровуючи свої стенографічні записи, вдумувалась [Юля] у них, аналізувала кожне слово (О. Донченко);
[Буйко:] Оголошено мобілізацію. (Дає записку) .. Допоможи йому розшифрувати. Бо лисинка Костя Назаровича ще тугувата на шифри (Яків Баш);
// розм. Читати написане нерозбірливо або незрозумілою мовою.
Вчені .. розшифрували старовинні рукописи майя (з наук. літ.);
// розм. Розкривати зміст яких-небудь знаків.
Старовинне писання розгортає свої сторінки. Треба уважно прочитати кожний рукопис, розшифрувати кожну карту і план (О. Донченко);
// перен., розм. Розуміти, розгадувати смисл чогось невідомого, загадкового.
Хімікові-органіку після кожного синтезу доводиться розшифровувати будову речовини (з наук.-попул. літ.);
Першим білком, первинну структуру якого вдалось розшифрувати у 1954 р., був інсулін, що регулює вміст цукру в крові (з навч. літ.);
Дозвольте мені розшифрувати ваші алегорії (Ю. Яновський);
// перен., розм. Здогадуватися про що-небудь, розгадувати щось за якимись ознаками.
Розшифровую: Іванов – пітерський слюсар, а українську мову знає (М. Хвильовий);
Юрко став у під'їзді, ловив кроки запізнілих перехожих, розшифровував, помилявся, дослухався знову (Ю. Мушкетик);
// кого, перен., розм. Викривати кого-небудь.
Обидва рази провокаторки .. не змогли гру довести до кінця, – їх розшифровували (Ю. Яновський);
Маруся Гонта могла б уже не з'являтися більше в контррозвідку, якби там не було Поля Ерліха. А в даному разі – мусить, щоб не розшифрувати себе (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)