розшолопати —
РОЗШОЛО́ПАТИ і рідко РОЗЧОЛО́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь. Рибалка труситься, стоїть, як пень, Не розшолопає — чи ніч, чи день… (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
розшолопати —
Розшолопати, -паю, -єш гл. Сообразить, понять, смекнуть. Ком. І. 48. Левиц. І. 313. Не розшолопав, шо то той казав. Грин. II. 60. Як я розшолопав, дак воно вийшло ось що.
Словник української мови Грінченка