розшолопати

РОЗШОЛО́ПАТИ і рідко РОЗЧОЛО́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь.

Рибалка труситься, стоїть, як пень, Не розшолопає — чи ніч, чи день… (Гл., Вибр., 1951, 113);

Він спершу не розумів, про що йдеться, а коли розшолопав, куди навертає Сагайдак, то йому одразу аж млосно стало (Добр., Тече річка.., 1961, 161);

Воловик.. усміхнувся, безсилий розчолопати, з чим з’явився отаман (Епік, Тв., 1958, 545).

Значення в інших словниках

1. розшолопати — розшоло́пати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розшолопати — див. зрозуміти  Словник синонімів Вусика
3. розшолопати — і рідко розчолопати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розшолопати — РОЗШОЛО́ПАТИ див. розшоло́пувати.  Словник української мови у 20 томах
5. розшолопати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розшолопати — Розшоло́пати, -паю, -паєш, -пає  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розшолопати — Розшолопати, -паю, -єш гл. Сообразить, понять, смекнуть. Ком. І. 48. Левиц. І. 313. Не розшолопав, шо то той казав. Грин. II. 60. Як я розшолопав, дак воно вийшло ось що.  Словник української мови Грінченка