розштовхнути

РОЗШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм.

Однокр. до розшто́вхувати.

Із глибини конторських надр з'являється майор Яцуба і, розштовхнувши дівчат, виходить на ґанок (О. Гончар);

Напруживши всю свою силу, я перекинувся на спину і, розштовхнувши ногами .. шматки льоду, вислизнув на твердий лід (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. розштовхнути — розштовхну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розштовхнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до розштовхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розштовхнути — РОЗПИХА́ТИ (примушувати натовп розійтися, розступитися тощо), РОЗШТО́ВХУВАТИ розм. — Док.: розіпха́ти, розіпхну́ти, розштовха́ти, розштовхну́ти. (1-й чоловік (розпиха жінок):) Так, так. Дорогу дай! дорогу!...  Словник синонімів української мови
4. розштовхнути — РОЗШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до розшто́вхувати. Із глибини конторських надр з’являється майор Яцуба і, розштовхнувши дівчат, виходить на ганок (Гончар, Тронка, 1963, 174); Напруживши всю свою силу, я перекинувся на спину і...  Словник української мови в 11 томах