Словник української мови у 20 томах

розштовхнутий

РОЗШТО́ВХНУТИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до розштовхну́ти;

// у знач. прикм.

Розштовхнутий натовп.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розштовхнутий — розшто́вхнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови