Словник української мови у 20 томах

розщеплення

РОЗЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. розщепи́ти, розще́плювати і розщепи́тися, розще́плюватися.

Зміна хімічного складу [виноградного] сусла відбувається шляхом розщеплення цукру дріжджовими грибками на спирт, вуглекислоту і ряд побічних продуктів (з наук. літ.);

Сучасні досягнення науки – приміром, розщеплення атомного ядра, використання атомної енергії, завоювання космосу, – заслуга великого колективу вчених (М. Рильський);

А який садовод не знає надійного засобу рятування дерев од тріщин, дупел чи розщеплення? (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розщеплення — розще́плення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розщеплення — -я, с. Дія за знач. розщепити, розщеплювати і розщепитися, розщеплюватися. Розщеплення акцій — збільшення кількості випущених акцій з пропорційним зниженням номінальної або оголошеної вартості кожної акції. Розщеплення носа — вроджена наявність щілини по середній лінії спинки носа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розщеплення — РОЗЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розщепи́ти, розще́плювати і розщепи́тися, розще́плюватися. Зміна хімічного складу [виноградного] сусла відбувається шляхом розщеплення цукру дріжджовими грибками на спирт, вуглекислоту і ряд побічних продуктів (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах